Автор: Людмила Макарова, тренер Медсанбат

Практикуючи інструктування надання першої домедичної допомоги протягом останніх 1,5 року як для військових, так і для цивільних, я дійшла висновку, що найперша і найголовніша складова ефективного навчального процесу — це мотивація. Це основна вимога як до викладача (інструктора), так і до аудиторії.  Лише вмотивований інструктор структуровано готується до занять, працює над своїм голосом і тілом, переконливо доносить інформацію і, найголовніше — може вмотивувати аудиторію. Лише вмотивована аудиторія готова слухати і сприймати інформацію та сумлінно відпрацьовувати практичні завдання до набуття необхідної навички.

Відповідно, невмотивованому інструктору нічого й виходити до аудиторії та витрачати її час. З усіма вмотивованими я радо ділюсь педагогічними напрацюваннями моїх вчителів — команда Тіма Крантона із ParamedCZ (Чехія) і Національна естонська академія оборони (Тарту, Естонія). У цій статті скомпільовані матеріали їхніх курсів ToT (Training-of-Trainers) — Тренінг для Тренерів.

Світова педагогічна практика вже давно взяла курс на навчання, зосереджене на учнях. В основі його лежить чітке визначення цілей навчання і розуміння потреб аудиторії. Викладач має врахувати:

  • цілі;
  • потреби;
  • очікування;
  • мотивацію;
  • попередні знання;
  • тип особистості;
  • стиль сприйняття інформації учня.

Всі ці пункти мають бути визначеними іще під час підготовки до заняття і основною задачею викладача протягом заняття буде підтримування мотивації.

Американський вчений Джон Келлер (John Keller) у 1987 році розробив модель мотивації до навчання — модель ARCS:

Attention / Заволодіти Увагою.

Relevance / Навчати Значущому.

Confidence / Надавати Впевненість у тому, що навчитись можливо.

Satisfaction / Підтримувати інтерес, забезпечуючи Задоволення від навчання.

2+

Щоб «вписатися» у цю модель, викладачу необхідна всебічна підготовка до проведення заняття. Будь-яке заняття є процесом комунікації між викладачем і аудиторією, тому щоб правильно розставити акценти, зверніть увагу на «Правило 7-38-55″, розроблене американським психологом Альбертом Мерабіаном (Albert Mehrabian) у 1971 році. Комунікація буває вербальною (що сказано?), вокальною (як сказано?) і візуальною (що спостерігається?). Відповідно, успішність і ефективність усної комунікації визначається на:

  • 7% тим, що сказано (вербальна) — змістове наповнення;
  • 38% тим, як це було сказано (вокальна) — інтонація, темп, гучність мовлення;
  • 55% тим, що при цьому спостерігається (візуальна) — міміка, жести, зовнішній вигляд спікера.

Не зважаючи на вражаючі цифри, не варто переоцінювати вокальну і візуальну складову комунікації зважаючи на те, що дослідження проводилося у штучних умовах і лише на прикладах емоційної і поведінкової комунікації (на чому наголошував сам Мерабіан). Але також не варто їх недооцінювати. Кожному інструктору необхідно постійно працювати над своїм голосом і тілом, а це досягається тільки самоконтролем і практикою.

Тому зосередимо увагу на вербальній складовій, тобто на змістовому наповненні заняття, а саме на його структурі.

Як структурувати заняття. 

Якщо заняття погано структуроване, інформація не буде сприйматися аудиторією ефективно, тому і навчання буде так само неефективним. Повноцінне заняття має складатися із трьох основних частин:

  1. Вступ.
  2. Основна частина.
  3. Висновок.

Зазвичай, заняття порівнюють або із будинком, де вступ є фундаментом, основна частина — стінами, а висновок — дахом, або із гамбургером, де основна частина — це всі смакоти всередині, а вступ і висновок обрамлюють їх як половинки булки. Вам вирішувати, що до смаку саме вам, але досвід показує, що нехтування  однією із цих частин (непереконливий вступ чи змазаний висновок) неодмінно веде до зниження ефективності заняття.

1 +

Вступ. Не забудьте привітатися і встановити зоровий контакт із аудиторією. Озвучте цілі, які ви ставите перед собою на це заняття і основні питання, що будуть розглядатися (наприклад, навчитися забезпечувати прохідність дихальних шляхів за допомогою ручних технік, назофарингеальної трубки, стабільного бокового положення). Вступ повинен привернути увагу і викликати інтерес аудиторії. Повідомивши слухачам про план роботи, буде простіше його дотримуватися. Для того, щоб вступ був ефективний, він повинен бути швидкий (3-5 хвилин) і стислий, без заглиблення у подробиці.

Отже, за будь-яких розкладів важливо, щоб зі вступу слухачі зрозуміли:

  • Що вони будуть вивчати? (цілі)
  • Чому для них важливо це вміти? (мотивація)
  • Як вони будуть цього навчатися? (план)

Чітке визначення мети може бути саме по собі мотивуючим, проте тільки цього не достатньо. Учні повинні розуміти, чому важливо навчитися саме цьому і саме їм.

Для мотивації аудиторії інструктор може:

  • Описати проблему, вирішення якої аудиторія повинна знайти до кінця заняття;
  • Розповісти анекдот або повчальну історію, які доведуть важливість цієї теми;
  • Запитати у аудиторії її думку або особистий досвід. (Найбільш мотивованими будуть ті, кому дадуть можливість висловити свою точку зору.)

Мотивувати заднім числом — дуже складно!

Основна частина.

Рекомендую усім користуватися планом або схемою заняття, тримайте його перед очима (роздрукованим на папері чи у вигляді невеликої «шпаргалки»), щоб відволікшись, не пропустити важливу частину.

Головні правила структурування інформації у основній частині:

  • Всю інформацію викладаємо від простого до складного;
  • Інформація вибудовується у ланцюжок;
  • Інформація розбивається на тематичні блоки. Для кожного блока:
  • Презентація
  • Демонстрація
  • Практика
  • Перевірка

Презентація містить основну теоретичну інформацію по матеріалу (у нашому випадку — по навичці). Намагайтеся використовувати для неї якомога більше наочності і ілюстрацій. Наводьте приклади, щоб наповнити сухий теоретичний кістяк життям. Далі ми демонструємо навичку. Важливо демонструвати правильно! Переконайтеся, що вас бачать усі слухачі, і тільки потім повільно демонструйте, наголошуючи на усіх важливих кроках і деталях, інакше усі слухачі будуть повторювати помилки за викладачем або пропускати деталі, які вони не побачили чи не зрозуміли.

Практичне відпрацювання усіх навичок кожним слухачем у навчанні першій допомозі є обов’язковим. В екстремальній ситуації людина знаходиться у стані сильного емоційного стресу: вимикаються мисленнєві процеси і дрібна моторика рук, вмикаються ступор, паніка і розгубленість. Тому основні навички і алгоритми надання першої домедичної допомоги повинні бути відпрацьовані на рівні м’язової пам’яті і рефлексів.

Головне правило для практики: чим більше – тим краще! Вимагайте, щоб усі слухачі виконували завдання. Інструктор контролює правильність виконання завдання, якщо треба – допомагає. НЕ ВИКОНУЙТЕ завдання замість учнів.

Перевірка засвоєння знань здійснюється в усній або письмовій формі. Рівень оволодіння навичкою можна визначити через виконання нормативів чи практичні завдання у формі симуляції надання допомоги постраждалому в бойових умовах / надзвичайній ситуації (на швидкість, на вправність, на злагодженість роботи групи). Спосіб перевірки визначає викладач відповідно до цілей заняття.

Висновок. Для відчуття завершеності викладу заняття і закріплення матеріалу, наприкінці треба повторно звернутися до цілей, визначених у вступі, і основних пунктів плану. У висновку не рекомендують давати нової інформації (вся вона має бути розглянута і відпрацьована у основній частині), а тільки коротко переглянути вивчене. Під час підбивання підсумків ми також вказуємо, як вивчений матеріал вписується у загальну картину курсу/предмета.

Важливо закінчувати заняття на позитивній ноті (тобто, не матюкати за недолугість і помилки, а відзначити вдалі моменти, помітний прогрес і заохотити до самостійної практики), тоді аудиторія і запам’ятає його позитивним.

Крім того, висновок дає можливість аудиторії поставити запитання викладачу щодо матеріалу заняття, а також і викладачу поставити запитання аудиторії, щоб перевірити, наскільки був сприйнятий і засвоєний матеріал (якщо цього не було передбачено у основній частині на етапі перевірки знань).

Запитання є дуже важливою складовою, бо вони створюють зворотній зв’язок із аудиторією, але вони ж можуть стати проблемою і зруйнувати всю структуру заняття. Тому під час уроку відповідайте лише на ті питання, що стосуються теми, а решту залишайте на потім (на кінець заняття або на перерву).

Робота із запитаннями.

  1. Вислухайте запитання від початку до кінця.
  2. Подякуйте за запитання.
  3. Повторіть запитання вголос, щоб його почула і зрозуміла вся аудиторія.
  4. Якщо треба, зупиніться і подумайте.
  5. Відповідайте чітко, коротко і по суті.

Якщо ви не знаєте відповіді, не брешіть, не вигадуйте і не фантазуйте. Спершу спробуйте переадресувати це запитання аудиторії. Також ви можете висловити особисту думку на цю тему, але наголосіть на цьому. Пообіцяйте знайти відповідь (і для себе в тому числі), але потім обов’язково зв’яжіться із слухачем пізніше і повідомте результат.

Даючи відповідь на запитання, посилайтеся на основну частину заняття — це посилює і роз’яснює сказане. Щоб уникнути складнощів із відповідями на запитання, продумайте заздалегідь, якими вони можуть бути у конкретної аудиторії, і підготуйтесь.

Як готуватися до заняття.

Готуючись до заняття, насамперед необхідно визначити цілі, потім критерії оцінки результатів їх досягнення (наприклад, навчити слухачів накладати турнікет САТ будь-якою рукою на будь-яку кінцівку за 15 секунд). Відповідно до цього визначаються практичні завдання, які дадуть змогу досягнути цього результату, і теоретичне наповнення заняття. Потім інструктор має продумати, яким чином він зацікавить і вмотивує аудиторію на навчання і як підбиватиме підсумки заняття.

3+

Технічне забезпечення заняття.

Приміщення або територія для проведення заняття — визначте і перевірте їх заздалегідь. Чи підключається проектор до комп’ютера, чи немає шматків колючого дроту у траві або розбитих пляшок у окопі — недбале ставлення до таких деталей може звести на нівець усю попередню підготовку до заняття, а то й перетворити його на практику надання допомоги.

Тренувальні і розхідні матеріали — перевірте їх комплектність і технічний стан заздалегідь, щоб раптом не виявилося, що половина турнікетів уже порвана, а для навчання внутрішньовенному доступу є все-все-все, тільки от катетери закінчилися.

Погода і відповідний одяг. «No raining — no training» люблять повторювати наші іноземні наставники, але до дощу, як і до пекучого сонця чи занять на морозі треба підготуватися самому і перевірити відповідність одягу і спорядження слухачів.

Амуніція. Не забудьте попередити командира, що на занятті особовий склад (по можливості) має бути у бронежилетах, розгрузках, касках і зі зброєю.

Наперед домовтеся із командиром, що всі слухачі мають бути присутні протягом усього навчального дня і ніщо не має переривати навчання. Звичайно, чим ближче до передової, тим менше на це можна сподіватися, але побут військових частин може раптово змінити ваші навчальні плани через термінову активацію карток ПриватБанка або банний день з 15:00.

Перерви. Оптимально розбивати навчальний матеріал на блоки по 45-60 хвилин, але за будь-якої структури заняття намагайтеся робити «перекури» не рідше, ніж кожні 90 хвилин.

Обід. Заздалегідь, переконайтеся, що він буде не тільки у вас, а й у слухачів — інакше друга половина навчального дня буде зруйнована.

Вода. Такі самі рекомендації, що і щодо обіду, але спекотного дня проблеми можуть початися раніше і бути значно різноманітнішими (непритомність, теплові удари і т.п.)

Щоб уникнути подібних несподіванок викладач має завжди приходити зарані.

Бонус! Як впоратись із проблемними учнями.

  • Залучайте їх до роботи;
  • Враховуйте їхні ідеї;
  • Залучайте інших учнів до допомоги, якщо ситуація негативно впливає і на них.

Важливо: Не переходимо на особистий рівень – залишаємось об’єктивними. Не піддаємось на особисті провокації – тільки факти.

Бонус! Основні правила інструкторської етики.

  • Поважати слухачів;
  • Поважати інших інструкторів;
  • Поважати інші інструкторські групи;
  • Всі суперечки та спірні питання вирішуються без свідків із аудиторії;
  • Викладати згідно із загальноприйнятими протоколами і затвердженими стандартами.

 

 

Share This