Автор: Артем Куценко, тренер Медсанбат

Огнестрельные ранения конечностей Docx (22.1 KiB, 624 downloads)

Поранення кінцівок сучасними видами вогнепальної зброї відрізняються чисельністю, великим руйнуванням м’яких тканин і кісток, нерідко пошкодженням великих магістральних судин і нервових стовбурів, а також відривом сегментів кінцівок.

Рани при вогнепальних переломах завжди дуже складної будови. Кісткові уламки заносяться далеко від місця перелому і  потрапляють у м’які тканини, утворюючи додаткові ранові канали.

Наявність у рані розтрощених тканин, вільно лежачих кісткових уламків, згустків крові та м’яких тканин створить сприятливі умови для розвитку раневої інфекції.

Класифікація вогнепальних переломів кінцівок:

1.За видом снаряда, який поранив :

А) кульові;

Б) осколкові.

2.За  характером поранення:

А) наскрізні;

Б) сліпі;

В) дотичні.

3.За видом перелому:

А) неповні — дірчасті, крайові;

Б) повні — поперечні, косі, гвинтоподібні, поздовжні, осколкові, роздроблені, з первинним дефектом кістки.

4.За локалізацією: ключиця, лопатка, плечова кістка, кістки передпліччя і кисті, стегнова кістка, кістки гомілки і стопи.

5.За рівнем переломів довгих трубчастих кісток: верхня третина, середня третина, нижня третина.

6.За супутніми пошкодженнями:

А) м’яких тканин: обмежені ушкодження, великі ушкодження, руйнування сегмента, первинні дефекти м’яких тканин.

Б) великі судини: з ушкодженням і без ушкодження, з компенсованою, некомпенсованою або незворотньою ішемією кінцівки.

В) нервові стовбури: з пошкодженням чи без пошкодження.

Долікарська допомога.

На полі бою бійці здійснюють само- і взаємодопомогу. Вона включає зупинку зовнішньої кровотечі (джгут, гемостатичні бинти), накладання пов’язки, що давить (ізраїльський бандаж або ІПП), іммобілізація кінцівки, протишокова терапія.

Кваліфікована хірургічна допомога повинна проводитися в максимально ранні терміни.

Завдання:

1.Зупинка кровотечі.

2.Виведення пораненого зі стану шоку.

3.Попередження ускладнень, в першу чергу гнійних.

4. Забезпечення сприятливого перебігу ранового процесу і загоєння рани.

  1. Поліпшення іммобілізації кінцівки.

Після стабілізації гемодинамічних показників проводять рентгенологічне обстеження, ПХО (первинна хірургічна обробка)

вогнепальної рани / перелому, яка є основним заходом, який попереджає розвиток ранової інфекції.

ПХО ран кінцівок включає:

  1. Широке розсічення рани, в основному вихідного отвору, з економним висіченням країв пошкодженої шкіри.
  2. Декомпресійну фасціотомію основних кістково-фасциальних футлярів по всій довжині пошкодженого сегмента, а при необхідності — і проксимального.
  3. Ревізію ранового каналу і всіх ранових кишень з видаленням згустків крові, сторонніх включень, дрібних кісткових осколків, не пов’язаних з м’якими тканинами.
  4. Висічення зруйнованих та позбавлених кровопостачання тканин (в основному підшкірно-жирової клітковини і м’язів) з урахуванням топографії судинно-нервових утворень.
  5. Багаторазове зрошення операційної рани під час операції 0,9% NaCl, 3% перекису водню і антисептичними розчинами з аспірацією промивної рідини.
  6. Збереження всіх великих кісткових уламків, а також дрібних, пов’язаних з окістям і м’якими тканинами.
  7. Відновлення магістрального кровотоку при пораненнях великих артерій шляхом їх тимчасового протезування.
  8. Повноцінне дренування рани шляхом виконання контрапертурних розрізів по задньо -бічній поверхні сегмента і введенням дренажних трубок з внутрішнім діаметром не менше 10мм для створення природного відтоку ранового вмісту.
  9. Навколоранову інфільтрацію і парентеральне введення антибіотиків широкого спектру дій.
  10. Пухку тампонаду серветками, змоченими антисептичними розчинами і сорбентами осмотичної дії.
  11. Адекватну іммобілізацію пошкодженого сегмента кінцівки лонгетно гіпсовими пов’язками, за відсутності — табельними транспортними шинами.

Гіпсова іммобілізація у функціонально вигідному положенні показана також пораненим після хірургічної обробки великих ран м’яких тканин навіть без пошкоджень кісток.

Показання до невідкладного хірургічного втручання:

— ушкодження великих магістральних судин,

— відриви і розтрощення кінцівок,

— ускладнення рани інфекцією.

Первинну хірургічну обробку проводять у повній відповідності з її принципами.

Якщо хірургічна обробка рани проводилась у ранні терміни і радикально, то після інфільтрації рани розчином антибіотиків м’язову рану закривають не густими кетгутовими швами, в глибину її вводять дренажну трубку для постійного або фракційного зрошення розчинами антисептиків і антибіотиками.

Коли хірургічну обробку проводять пізно, нерадикально і за наявності клінічних ознак запалену рану залишають відкритою, для хорошого відтоку виділень. Шкірну рану НЕ зашивають, застосовуючи в подальшому вторинні шви. Оперовану кінцівку іммобілізують гіпсовими лонгетами.

Так само як хірургічне лікування, для заповнення об’єму циркулюючої крові доцільно переливання крові та кровозамінних розчинів.

Share This