Автор: Олександр Марчук, тренер Медсанбат.

Медикаменти-сумка Doc (170.1 KiB, 779 downloads)

Натрію хлорид  розчин  0.9%  — 100, 200,  400, 500 мл  в  полімерному контейнері.

Опис: розчин електролітів, плазмозамінні та дезінтоксикаційні розчини, також як розчинник інших, сумісних лікарських засобів.

Показання: Компенсування втрати рідини при гострому зневодненні організму, гострій крововтраті, шоці, також в післяопераційному періоді. Застосовують як стерильний ізотонічний засіб для розведення або розчинення сумісних медикаментів для парентерального введення.

Протипоказання: Стани, пов’язані з небезпекою розвитку набряку легень  та набряку-набухання головного мозку. Обмежено використовується при травмах грудної клітини та живота.
Застереження: Обережно використовують при розладах функцій нирок, явищах застійної СН, набрякових станах та процесах, пов’язаних із підвищенням рівня натрію.

Спосіб застосування та дози:  Розчин натрію хлориду ізотонічний 0,9% для ін’єкцій вводять внутрішньовенно зі швидкістю 4 – 10 мл/кг/годину, (до 20мл на кг маси тіла на добу),  залежно від клінічної ситуації та дефіциту рідини. Перші 250 мл ізотонічного розчину вводиться струйно, після чого стан хворого необхідно переоцінити, при необхідності продовжити рідинну реанімацію згідно рекомендацій.

При шокових станах і втратах крові одночасно із застосуванням розчину 0,9% Натрію хлориду можна здійснювати гемотрансфузію, переливання плазми і плазмозамінників.

Гекотон (гідроксиетилкрохмал  5  %)  250 – 500 мл  у пластиковому контейнері.

Опис: Кровозамінники та перфузійні розчини. Препарати, що підвищують об’єм циркулюючої рідини (ОЦК).

Показання: лікування гіповолемії, геморагічного шоку як наслідок кровотечі при травмах та опіках, хірургічних втручанннях та інфекційних захворюваннях.

Протипоказання: Підвищена чутливість до діючих речовин (у т.ч. алергія на крохмаль), стан гіпергідратації, гіперволемія. Ниркова недостатність, що супроводжується олігурією або анурією (креатинін>177 мкмоль/л). Коагулопатія, тяжка гіпокоагуляція.

Дозування / шляхи введення: Через можливі анафілактоїдні реакції перші 10-20 мл препарату слід вводити повільно, зі швидкістю 20-30 крапель за хвилину, під контролем лікаря. Препарат вводять внутрiшньовенно краплинно, добова доза і швидкість інфузії залежать від об’єму крововтрати та показників гематокриту та гемоглобіну крові.    Рекомендована швидкість – 1,5-3 мл/кг/год (100-200 мл/год), залежно від дози. Зі збільшенням добової дози швидкість введення рекомендується зменшувати. Не слід перевищувати добову дозу 1000 мл. (див протокол рідинної реанімаціі згідно ТССС).

Застереження: Не сумісний  з транексамовою кислотою. Препарати гідроетикрохмалу не призначають через інфузійну систему, яка резервується для введення крові. Відміняють при перших ознаках коагулопатії.

 Транексамова кислота  (дивись окремий розділ вище)

Опис: Інгібітори фібринолізу. Транексамова кислота конкурентно пригнічує руйнування вже утворених фібринових згустків.

Показання: ТХА призначають при геморагічному шоці, кровотечі або ризик кровотечі при посиленні фібринолізу, ампутації однієї та більше частин тіла, проникаючій травмі тулуба.

Протипоказання: Наявність у медичному анамнезі (протягом останнього року) ішемічного інсульта або серцевого стентування.  Субарахноїдальний крововилив. Набутий дефект кольоросприйняття. Не змішують із препаратами  гідроксиетилованого  крохмалю.

Застереження: Препарат може підвищувати ризик смертності при кровотечах, якщо його почати застосувати через більш ніж 3 години з моменту  травми.

Внутрішньовенні ін’єкції  вводити повільно, так як при  швидкому внутрішньовенному введенні можливі запаморочення та  розвиток артеріальної гіпотензії. Транексамову кислоту не слід вводити внутрішньом’язово.

Дозування / шляхи введення: 1 г ТЕК у 100 мл фізіологічного розчину  або розчину Рінгера (ЛРР) в інтервалі 3 годин після травми, за час не менше ніж 10 хвилин. Можливе повторне  введення  препарату в дозі 1 грам (до 2 грам на добу) після інфузіі плазмозамінників., при умові введення до 3 годин.

Фентанілу Цитрат  800м кг   в   орально трансмукозальній  формі  (ОТФЦ).

Опис: Опіоїдний анальгетик, виявляє виражену аналгетичну дію. За аналгетичною активністю істотно перевищує морфін в 80-100 раз.

Показання: Больовий синдром сильної інтенсивності  при тяжких травмах, в  післяопераційний період.

Протипоказання: Підвищена чутливість до опіоїдів. Недіагностована або явна  черепно-мозкова травма, внутрішньочерепна гіпертензія. Гіпотензія або гіповолемія. Загострення бронхіальної астми або  хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ), виражене пригнічення дихання чи набряк легень внаслідок вдихання хімікатів. Гостра алкогольна інтоксикація. Епілепсія.

 Застереження : Порушення дихання внаслідок пригнічення дихального центру. Може викликати появу нудоти,  блювання, брадикардії. Зміна психоемоційного стану (седативна або збуджувальна дія).

ОТФЦ не вимагає наявності ВВ або ВК доступу, при цьому дія настає  за декілька хвилин. Застосовується лише тоді, коли в потерпілого НЕМАЄ ознак шоку та\або ознак розладу дихання, і НЕМАЄ загрози розвитку жодного з цих станів.

Може бути призначений лише персоналом, який володіє реанімаційними навиками в повному об’ємі. Обов`язковою умовою при використанні опіоїдних знеболюючих  є наявність  Налоксону (див нижче), та апаратури для захисту дихальних шляхів.

Дозування / шляхи введення: Розмістіть льодяник між щокою та яснами, прикріпивши його на палець або до одежі. Не жуйте льодяник. Обовязково контролюйте стан хворого та його дихання. Переоцініть стан через 15 хвилин, при необхідності – повторіть дозу.

Морфіну  гідрохлорид  (ін’єкційний)  1% — 1.0 мл  (10 мг в амп).

Опис: Аналгетики. Опіоїди. Природні алкалоїди опію.

Показання: Больовий синдром сильної інтенсивності  при тяжких травмах, підготовці до операції та у післяопераційний період. Больовий синдром при інфаркті міокарду.

Протипоказання: Підвищена чутливість до опіоїдів. Недіагностована або явна  черепно-мозкова травма, внутрішньочерепна гіпертензія. Гіпотензія або гіповолемія. Загострення бронхіальної астми або  хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ), виражене пригнічення дихання чи набряк легень внаслідок вдихання хімікатів. Гостра алкогольна інтоксикація. Епілепсія.

Дозування / шляхи введення: Згідно протоколу ТССС може використовуватись лише як є альтернатива Оро Трансмукозального Фентанілу Цитрату(ОТФЦ). Обовязковим  є наявність внутрішньовенного/ внутрішньо кісткового  доступу. Вводиться  5 мг внутрішньовенно повільно, при цьому необхідно контролювати  стан пораненого. Можливо додатково призначити по 2 – 5 мг  кожні 10 хвилин при потребі полегшити сильний біль. Максимальна разова доза – 20 мг.

Побічна дія: Порушення дихання внаслідок пригнічення дихального центру. Зміна психоемоційного стану (седативна або збуджувальна дія). Нудота, блювання, запори, сухість у роті.

Застереження : Може бути призначений лише персоналом, який володіє реанімаційними навиками в повному об’ємі. Обов`язковою умовою при використанні опіоїдних знеболюючих  є наявність  Налоксону, та апаратури для захисту дихальних шляхів (бути готовим до інтубаціі трахеї).

Налбуфін  (ін’єкційний)  10 мг/мл амп 1 мл ,   20 мг/мл амп 1 мл.

Опис: Аналгетики. Опіоїди. Агоніст — антагоніст оплатних рецепторів.

Показання: Больовий синдром сильної інтенсивності  при тяжких травмах, підготовці до операції та у післяопераційний період. Больовий синдром при інфаркті міокарда.

Протипоказання: Підвищена чутливість до опіоїдів. Недіагностована або явна  черепно-мозкова травма, внутрішньочерепна гіпертензія. Гіпотензія або гіповолемія. Загострення бронхіальної астми або  хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ), виражене пригнічення дихання чи набряк легень внаслідок вдихання хімікатів. Гостра алкогольна інтоксикація. Епілепсія.

Дозування / шляхи введення: Згідно протоколу ТССС може використовуватись лише як альтернатива Оро Трансмукозального Фентанілу Цитрату(ОТФЦ). Обовязковим  є наявність внутрішньовенного/ внутрішньо кісткового  доступу. Вводиться  10 мг внутрішньовенно повільно, при цьому необхідно контролювати  стан пораненого. Можливо додатково призначити по 5 – 10  мг  кожні 10 хвилин при потребі полегшити сильний біль. Максимальна разова доза – 30 мг.

Побічна дія: Порушення дихання внаслідок пригнічення дихального центру. Зміна психоемоційного стану (седативна або збуджувальна дія). Нудота, блювання, запори, сухість у роті.

Застереження : Може бути призначений лише персоналом, який володіє реанімаційними навиками в повному об’ємі. Обов`язковою умовою при використанні опіоїдних знеболюючих  є наявність  Налоксону.

Налоксону гідрохлорид    ін’єкційний   0,04% — 1,0 мл  (400 мкг / мл) 1 мл ампула

Опис: Антидот. Конкурентний антагоніст опіатних рецепторів. Зменшує ефекти  як природних, так і синтетичних наркотиків, усуває симптоми передозування опіатів (морфін,фентаніл, налбуфін, буторфанол).

Показання: Абсолютне та відносне передозування оплатних засобів. Кома невідомого походження (для діагностики отруєнь опiатними засобами).

Протипоказання: Підвищена чутливість до препарату. Можливе передозування  з розвитком нудоти, блювоти, тахікардіі, психомоторного збудження.

Застереження: Налоксон має менш тривалу  дію, ніж опіоїдні засоби, тому можливий рецидив депресії дихання. Необхідно протягом декількох годин спостерігати за пацієнтом.

Дозування / шляхи введення:  вводять 0,4 мг (у станах, що загрожують життю людини пропонується  внутрішньо венний шлях введення). У разі необхідності дозу можна повторювати через кожні 3 – 5 хв., до моменту приведення хворого до свідомості і відновлення рівномірного дихання. Якщо після введення 10 мг препарату не настане хоча б тимчасове поліпшення дихання і відновлення свідомості, діагноз передозування опіоїдним засобом є сумнівним. У випадку внутрішньовенних ін’єкцій препарат слід вводити дуже повільно (протягом 2-3 хв.). При неефективності терапіі налоксоном рекомендовано перевести хворого на апарат ШВЛ.

Кетамін   50 мг в флаконі.

Опис: Засоби для загальної анестезії. Має виражений загальний анестезуючий та аналгезуючий ефекти.

Показання: Застосовується для комбінованого та мононаркозу при короткочасних хірургічних втручаннях (в т. ч в екстренній хірургії, на етапах евакуації хворих з травматичним шоком та втратою крові) і болісних діагностичних маніпуляціях. Особливо показаний у хворих з низьким артеріальним тиском і при необхідності збереження самостійної вентиляції легенів.

Протипоказання: Серцева недостатність та інші кардіологічні патології, дихальні порушення, наприклад, астма чи підвищений внутрішньочерепний тиск. Наявність в анамнезі зловживання наркотиками або алкоголем, зловживання алкоголем зараз.

Застереження: Алергічні реакції, біль в грудях, утруднене дихання, кров’яниста або непрозора сеча, аритмія, запаморочення, судомні напади, незвичайна поведінка, важка дезорієнтація, галюцинації різного характеру, двоїння в очах і порушення окорухових функцій. Нудота, блювання.

Дозування / шляхи введення: Вводять Кетамін внутрішньовенно струминно одномоментно або фракційно і краплинно, а також внутрішньом’язово. Внутрішньовенно вводять в дозі 2-3 мг/кг незалежно від віку пацієнта, внутрішньом’язово дорослим 4-8 мг/кг. Згідно протоколів ТССС, при вираженому больовому синдромі рекомендована доза становить 50 мг для ВМ введення  або 20 мг для ВВ або ВК ведення. Кетаміну гідрохлорид не може вводитися в/в без відповідного розведення. Згідно USP його рекомендують розводити однаковим об’ємом стерильної води для ін’єкцій, хлориду натрію (0.9%) або 5% декстрози на воді. Розчин Кетаміну не можна змішувати з барбітуратами внаслідок випідання осаду.

Диклофенак натрію (ін’єкційний) 75 мг/3 мл в ампулі для в/м  введення.

Опис: Нестероїдний протизапальний препарат (НПЗЗ), протиревматичний засіб. Ненаркотичний анальгетик, антипіретик.

Показання: Невідкладне або тривале лікування легко-помірного болю при травматичних пошкодженнях опорно-рухового апарату та м’яких тканин, подагра, люмбаго, невралгія, міалгія , також ревматоїдний артрит, остеоартрит і анкілозуючий спондиліт.

Протипоказання: Підвищена чутливість до компонентів препарату; ерозивно-виразкові ушкодження шлунково-кишкового тракту фазі загострення; анамнестичні дані про напади бронхоспазму, кропив’янку, гострий риніт, які пов’язані із застосуванням ацетил саліцилової кислоти абоінших НПЗЗ; вагітність; годування груддю і дитячий вік молодше 6 років.

Застереження: Алергія до препарату, аспірину чи іншого представника НПЗЗ, розладу з боку шлунка / кишечника / стравоходу (наприклад, кровотечі, виразки, рецидивуюча печія), астма (включаючи наявність у анамнезі погіршення дихання після прийому аспірину на інших НСПЗП), кровотечі чи коагулопатії, захворювання серця (наприклад, наявність ІМ в анамнезі), високий артеріальний тиск, захворваюння печінки, розростання в носі (поліпи), інсульт.

Дозування / шляхи введення: При лікуванні дорослих при сильному болю застосовують внутрішньом’язово по 75 мг 1-2 рази на добу. У подальшому рекомендується перевести хворого на інші (напр. таблетовані) лікарські форми диклофенаку.

Лідокаїну гідрохлорид  (2%)  2.0,   10.0,  400.0  мл в одному  флаконі.

Опис: Засоби для місцевої анестезії. Також  має антиаритмічну дію, пригнічує автоматизм ектопічних осередків в міокарді, головним чином у шлуночках.

Показання: Місцева анестезія, блокада нервової передачі. Шлункові порушення ритму.

Протипоказання:. Розчин для ін’єкцій Лідокаїн не слід використовувати у разі алергічних реакцій в минулому після введення Лідокаїну чи інших місцевих анестетиків, АV блокадиII–III ступеня, брадикардії або синдрому слабкості синусового вузла, кардіогенного шоку, синдромуАдамса–Морганьї–Стокса чи/та блокади серця, (включаючи передсердно-шлуночкову, внутрішньо–шлуночкову, синусно-передсердну), кардіогенний шок , наявність епілептичних нападів в анамнезі.

Застереження: Безпека і ефективність лідокаїну залежать від дозування, техніки застосування, дотримання застережень і його доступності в невідкладних ситуаціях. Загальну дозу не слід перевищувати з розрахунку 7 мг/кг (до максимальної загальної дозиь400 мг). При проведенні місцевої анестезіі обов’язково контролювати попадання в судину. При передозуванні можливе зниження артеріального тиску, колапс, брадикардія, аритмія, шок або зупинка серця.

Дозування / шляхи введення: Застосовується для місцевої анестезії (провідникова, інфільтраційна, термінальна, спинномозкова). Доза, яку вводять, значною мірою залежить від місця застосування. При місцевій анестезії – для провідникової анестезії застосовують 5–10 мл 2% розчину; для анестезії пальців – 2–3 мл 2 % розчину; для знеболю вання плечового та крижового сплетінь – 5–10 мл 2 % розчину.

Ондастерон    2 мг  в  одному  мл ,   2   або  4  мл  в амп  ( 4 мг або 8 мг в  амп).

Опис: Проти блювотні засоби і препарати, що усувають нудоту. Пригнічує блювотний рефлекс, усуваючи та попереджаючи нудоту в тому числі і центрального ґенезу: в  після операційний період,  при травмах головного мозку.

Показання: Профілактичне лікування післяопераційної нудоти і блювання.

Протипоказання: Недостатність функції печінки; хірургічні операції на черевній порожнині.

Застереження: Відсутні в умовах невідкладної медицини. Препарат не слід застосовувати в одному шприці або в одній крапельниці з іншими лікарськими засобами.

Дозування / шляхи введення: Можливо призначення 4 мг у вигляді повільного внутрішньовенного введення нерозведеного препарату в/в протягом 2-5 хвилин або внутрішньом’язової ін’єкції під час індукції анестезії. При недостатньому ефекті можливо повторення дози 4мг через 15 хвилин після введення перших 4 мг. Для усунення розвитку після операційних нудоти і блювання рекомендується одноразове введення 4 — 8 мг внутрішньом’язово або внутрішньовенно повільно.

Метоклопрамід  0.5% — 2.0  розчин для інєкцій.  (10  мг в ампулі)

Опис: Стимулятори перистальтики. Протирвотна дія  ґрунтується на швидкому випорожненні шлунка і зменшенні блювотного рефлексу. Справляє виражену протиблювотну дію ( крім блювання психогенного та вестибулярного генезу), регулює тонус і моторику верхніх відділів травного тракту, головним чином шлунка та дванадцятипалої кишки.

Показання: Тошнота і рвота, зумовлені токсемією (вірусна інфекція, хронічна уремія), побічною дією ліків (препаратів наперстянки, цитостатиків, антибіотиків та ін.), порушенням дієти,  також нудота і блювання зумовлені наркозом, променевою терапією.

Протипоказання: Кровотеча із органів шлунково-кишкового тракту, механічна непрохідність та інші стани, при яких посилення моторної активності шлунково-кишкового тракту є небажаним. Хірургічні захворювання органів черевної порожнини. Судомні розлади. Феохромоцитома.

Застереження: При прийомі метоклопраміду не можна вживати алкоголь.

Дозування / шляхи введення: При парезі шлунка дорослим вводять по 10-15 мг в/м, 10 мг в/в повільно (протягом 1-2 хвилин).

Діазепам (Сибазон) ін’єкційний 0,5 %-2.0 мл (10мг в 1 амп)

Опис: Транквілізатор бензодіазепінового ряду. Седативний агент, також спричиняє амнезію. Знижує частоту і ймовірність повторення судомних нападів. Скелетний міорелаксант, розслабляє скелетну мускулатуру.

Показання: Гострі тривожні та тривожно-депресивні стани. Великі судомні напади, в т.ч. епілептичний статус. М’язовий тремор при травмах хребта. Премедикація в анестезіологіі при оперативних втручаннях, при кардіоверсії,

Протипоказання: Підвищена чутливість до препарату, гостре отруєння алкоголем та седативними засобами, епізоди апное під час сну, тяжка печінкова недостатність, гостра дихальна недостатність, шок, кома,

Застереження: Внаслідок короткого періоду напіввиведення медикаменту може рецидивувати судомна активність. При одночасному застосуванні Сибазону з нейролептиками, антидепресантами, седативними, снодійними, аналгетичними, анестезуючими засобами, наркотиками і етанолом можливе посилення пригнічувального впливу на центральну нервову систему. Також можливе пригнічення дихальної системи, з розвитком диспное аж до зупинки дихання. Необхідно бути готовим до можливої інтубаціі та проведення ШВЛ. Сибазон потенціює ефекти гіпотензивних засобів з розвитком серцевої недостатності.. Не допускається змішування в одному шприці або крапельниці розчину Сибазону з іншими препаратами

Дозування / шляхи введення: Гострі тривожно-фобічні та тривожно-депресивні стани — дорослим  призначають  внутрішньовенно  або  внутрішньом’язово  в  дозі  1-2 мл (2-5 мг).  Епілептичний статус — дорослим призначають по 2– 4 мл (5 – 10 мг) внутрішньовенно повільно, при необхідності введення  можна  повторювати  через  кожні 10 — 15 хв до досягнення ефекту.

Магнію  сульфат  — розчин для ін’єкцій  25%  в ампулах по  5 або 10  мл .

Опис: Фізіологічний антагоніст кальцію. Має седативну, аналгезуючу, протисудомну, спазмолітичну  дію, також  знижує артеріальний тиск, зменшує частоту шлуночкових і надшлуночкових аритмій.

Показання: Лікування  гіпертонічного кризу, судомних нападів, еклампсії, енцефалопатії, деяких порушень ритму серця. Отруєння  солями тяжких металів, мишяку, тетраетил свинцем, розчинними солями барію (як антидот).

Протипоказання: виражена брадикардія, атріовентрикулярна блокада, виражена печінкова і ниркова недостатність, міастенія, захворювання органів дихання з розвитком дихальної недостатності.

Застереження: При  швидкому вв введенні можливе раптове зниження АТ, відчуття жару, пітливість неспокій, слабкість, а також брадикардія, пригнічення зниження сухожильних рефлексів, ядуха, нудота, блювання. Препарат посилює ефекти лікарських засобів, що пригнічують ЦНС (барбітурати, наркотичні аналгетики, гіпотензивні  препарати), в т.ч. і  пригнічення дихального центру.

Дозування / шляхи введення: При гіпертонічному кризі вводять внутрішньом’язово або внутрішньовенно (повільно, перші 3 мл – протягом 3 хв), – по 10 — 20 мл 25% розчину, а за необхідністю препарат комбінують заналгетичними засобами. Препарат вводять внутрішньом’язово або внутрішньо венно  5 — 20 мл 25% розчину 1- 2 рази на добу. При отруєннях – внутрішньо венно 5 — 10 мл 5 — 10% розчину. При судомах  — внутрішньовенно або внутрішньом’язово вводять 5 — 10 — 20 мл 25% розчину.

Цефтріаксон  — порошок 0,5 – 1,0 г у флаконі  для для приготування розчину для ін’єкцій

Опис: Цефалоспориновий антибіотик ІІІ покоління для системного застосування. Має широкий протимікробний спектр, діє на аеробні та анаеробні грампозитивні, грамнегативні мікроорганізми.

Показання: Лікування інфекцій, спричинених чутливими до препарату мікро організмами: травми, інфекції шкіри, кісток і суглобів, інфекціі ЛОР-органів,  інфекції нижніх відділів дихальних шляхів, інфекції сечовивідних шляхів (ІСВШ), інфекції черевної порожнини і септицемія, спричинені кишковою паличкою, гонорея, запальні захворювання тазу (ЗЗТ), спричинені гонококом, , менінгіт, сепсис та бактеріальна септицемія, передопераційна антибіотикопрофілактика після операційних гнійно-септичних ускладнень.

Протипоказання: Алергія до бета-лактамної групи антибіотиків (цефалоспоринова та пеніцилінові групи), ниркова недостатність в 3 та 4 стадіі, грудне вигодовування, І триместр вагітності.

Застереження: Можливий розвиток анафілактичних реакцій (в т.ч. злетальним наслідком), навіть при відсутності в анамнезі відповідних даних. При виникненні алергічних реакцій необхідно відмінити АБТ і призначити відповідне лікування. Реакції гіпер чутливості можуть включати висип, дуже рідко свербіж, гарячку та озноб.

Можливі місцеві побічні ефекти: біль, ущільнення в місці введення. Дуже рідко після внутрішньо венного введення може спостерігатися флебіт. Неврологічні: біль голови, запаморочення, сонливість, парестезії.  Зі сторони ШКТ: нудота, блювання, пронос, анорексія, біль в животі, здуття, псевдомембранозний коліт, гепатотоксичність; Зі сторони кісткового мозку: пригнічення кісткового мозку, лейкопенія і тробоцитопенія, знижений гематокрит (Гтк).

Несумісність:
Цефтриаксон не можна змішувати  з кальцієвмісними розчинами такими як розчин Рінгера або розчин Хартмана. При цьому можливе утворення внутрішньосудиннихпреципітатів(нвіть при введенні препаратів через різні інфузійні системи), тому не рекомендується змішувати з іншими розчинниками,окрім тих що вказані  виробником.

Дозування / шляхи введення: 1-2 г/добу в/м чи в/в 4 рази/день або в еквівалентних дозах на 2 прийоми. Добова доза не повинна перевищувати 4 г. Дозування при гонореї – 250 мг в/м 1 раз/день. Дозування при менінгіті – 100 мг/кг/добу в/в чи в/м кожні 12 годин. Передопераційна антибіотикопрофілактика – 1-2 г в/в на 500 мл ФР.

Левофлоксацин 500мг в 100 мл розчину для інфузіі.

Опис: Антибактеріальні засоби групи фторхінолонів.

Показання: Має широкий спектр антибактеріальної дії. Левофлоксацин добре проникає в органи і тканини, створює високі концентрації у слині, харкотинні бронхіальній рідині, легенях, жовчі, жовчному міхурі, простаті, сечі, шкірі, кістках. Показаний при інфекційно-запальних захворюваннях, спричинених чутливими до нього мікроорганізмами: інфекції дихальних шляхів, вуха, горла, шкіри та м’яких тканин, , органів черевної порожнини, нирок, сечовивідних шляхів; при гінекологічних інфекціях, при остеоміеліті, а також при септицемії, гонореї, туберкульозі, дизентерії, сальмонельозі.

Протипоказання: При застосуванні препарату можливе ушкодження хрящової тканини, котра формується і розвивається, тому Лефлоцин не призначають в період вагітності і лактації, а також дітям до 18 років.

Застереження: При передозуванні можливі спутанність свідомості, запаморочення, судоми, психоз. Препарат не виводиться з організму за допомогою діалізу. Специфічного антидоту немає. Лікування симптоматичне.

Дозування / шляхи введення: вводять дорослим внутрішньовенно крапельно в залежності від тяжкості інфекції і чутливості збудника від по 250-500 мг (50-100 мл) 1-2 рази на добу при середній тривалості лікування 10-14 діб. При пневмоніях рекомендована доза по 500 мг двічі на добу.

Рекомендована тривалість інфузії препарату в дозі 500 мг — не менше 60 хвилин.

Адреналіну гідрохлорид 0.1%  (1мг/мл) або  гідротартрат 0.18%  1.0 мл   (Епінефрин)

Опис: Засоби, що впливають на серцево-судинну систему. Має кардіостимулюючий, судинозвужувальний, гіпертензивний, гіперглікемічний ефект. Розширяє гладенькі м’язи бронхів,  зменшує легеневий застій .

Показання: Артеріальна гіпотензія різного генезу (постгеморагічна, інтоксикаційна, інфекційна), асистолія, бронхоспазм під час наркозу, гіпоглікемічна кома (при передозуванні інсуліну). Алергічні реакції негайного типу (бронхообструкція, анафілактичний шок), що розвиваються при застосуванні лікарських засобів, сироваток, переливанні крові, укусах комах або введенні різних алергенів. Кровотеча поверхневих судин шкіри та слизових оболонок, у т. ч. з ясен (місцеве застосування).

Протипоказання: Виражений атеросклероз, стенокардія, тяжкі захворювання серця (інфаркт міокарда, коронарна недостатність), аневризми, тахіаритмія, фібриляція шлуночків або передсердь, метаболічний ацидоз. Судомний синдром. Тиреотоксикоз. Феохромоцитома. Цукровий діабет. Пологи.

Застереження: особи похилого віку, дуже ослаблені пацієнти, гіпертензія, діабет, тиреотоксикоз, хвороба Паркінсона, туберкульоз, астма, емфізема, діти віком до 6 років.

Дозування / шляхи введення: При алергічний реакціях: 0.3-0.5 мг препарату з розрахунку 1:1000 внутрішньомязево або в/в. Ін’єкції можна повторювати кожні 5-10 хв під контролем частоти серцевих скорочень та артеріального тиску, до поліпшення стану пацієнта.

Зупинка серця: 1:10000 (1мг в 10 мл готового розчину) тільки в/в або внутрішньокістково (в/к) (з розрахунку 0.1 мг/кг в дозуванні 1:1000),після попереднього розведення. Всі наступні дози – в/в або в/к з розрахунку 0.1 мг/кг.

Метидпреднізолон (Солю-медрол) 1 флакон містить метилпреднізолону натрію сукцинат – еквівалентно  250 мг метил преднізолону (з розчинником 7,8 мл).

Опис: синтетичний глюкокортикоїд, близький по дії до преднізолону. Застосовується в лікуванні алергічних реакцій і деяких форм шоку. Також призначають в терапії спинномозкової травми.

Показання: Алергічні стани, анафілактичний шок, важка анафілаксія, бронхіальна астма в стадіі загострення, ХОЗЛ і інші захворювання легень. Також використовується для зниження внутрішньочерепного тиску (наприклад набряк мозку, спричинений новоутвореннями), для зменшення набряку при спинномозковій травмі.

Протипоказання: Серйозні протипоказання відсутні в умовах невідкладної медицини. Високі єдиноразові дози не викликають серйозних побічних реакцій.

Застереження: На догоспітальному етапі використовується лише одна доза препарату. При тривалому використанні можливий розвиток диспепсії, пептичної виразки з перфорацією і кровотечею, виразки стравоходу.

Дозування / шляхи введення: Астма / ХОЗЛ / анафілаксія: 125-250 мг в/в повільно протягом принаймні 30 хвилин або в/м.

Дексаметазон 0.4% — 1 мл в ампулі (4 мг в мл)

Опис: синтетичний глюкокортикоїдний препарат, Має виражену протизапальну, протиалергічну та десенсибілізуючу, протишокову та імунодепресивну дію. Незначно затримує натрій і воду в організмі.

Показання: Алергічні захворювання: алергічний риніт, бронхіальна астма, кропив’янка, гостра анафілактична реакція на лікарські засоби. Шокові стани. Набряк мозку при ЗЧМТ, при краніотоміі.

Протипоказання: Шлунково-кишкові виразки. Вірусні інфекції (наприклад, вітряна віспа, простий герпес очей, оперізувальний лишай). Закритокутова та відкритокутова глаукоми.

Застереження: Перед початком лікування глюкокортикоїдами необхідно провести ретельне обстеження шлунково-кишкового тракту для виключення виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки.

Дозування / шляхи введення: призначений для внутрішньовенного струминного або краплинного і внутрішньом’язового введення. Протягом доби можна вводити від 4 до 20 мг 3 — 4 рази. У гострому періоді при різних захворюваннях і на початку лікування препарат застосовують в більш високих дозах : набряк мозку (дорослим) — 10 мг внутрішньовенно, далі по 4 мг кожні 6 годин внутрішньом’язово до припинення симптомів, шок (дорослим) — 20 мг внутрішньовенно одноразово, далі по 3 мг/кг протягом 24 годин у вигляді безперервної інфузії.

Сальбутамол  — аерозоль для інгаляцій 100мкг/доза, 200 доз

Опис: Аерозоль для інгаляцій, дозований,проти астматичний засіб для інгаляційного застосування. Синтетичний симпатоміметик, що має бронходилятаційний ефект, внаслідок якого купіруються явища бронхоспазму, Також пригнічує секрецію слизу та зменшує проникність з легеневих капілярів при  набряку легень у випадку алергічних реакцій.

Показання: Зняття нападів задухи при бронхіальній астмі та профілактика очікуваних приступів бронхоспазму, наприклад, внаслідок фізичного навантаження або контакту з алергенами.

Протипоказання: Підвищена чутливість до препарату. Артеріальна гіпертензія. Ішемічна хвороба серця.

Застереження: Препарат може викликати легкий м´ язевий тремор, особливо рук. Цей симптом залежить від дози препарату і є досить частим симптомом при застосуванні агоністів бета-адренорецепторів. Інколи може виникати головний біль,відчуття тривожності. При лікуванні сальбутамолом повідомлялось про випадки тахікардії та інших порушень серцевого ритму, включаючи фібріляцію шлуночків, суправентрикулярну тахікардію. Необхідний моніторинг серцевих тонів і дихальних аускультативних шумів.

Дозування / шляхи введення: Дорослі: для купірування гострого бронхоспазму застосовується доза 100мкг-200 мкг (1-2 інгаляції). Профілактично, перед очікуваним контактом з алергенами, застосовується 200 мкг (2 інгаляції) за 10-15 хвилин до очікуваного контакту з аллергеном.

Натрію гідрокарбонат  4.2% — 200 мл.  

Опис: Засіб для відновлення лужного стану крові та корекції метаболічного ацидозу. Потрапляючи у судинне русло, бікарбонат стабілізує буферні системи і нівелює ефекти метаболічного ацидозу. Також застосовують в лікуванні деяких медикаментозних передозувань.

Показання: Некомпенсований метаболічний ацидоз при різних захворюваннях, таких як інтоксикації різної етіології, тяжкий перебіг післяопераційного періоду, великі опіки, шок, діабетична кома, тривала діарея, нестримне блювання,а також передозування трициклічних антидепресантів і барбітуратів, рефрактерний ацидоз або гіперкаліємія. Абсолютним показанням є зниження рН крові нижче 7,2.

Протипоказання: Жодних, якщо препарат використовують при важкій гіпоксії чи на пізній стадії зупинки серця.

Застереження: Необхідно контролювати кислотно-лужний стан крові. Може спричиняти алкалоз при застосуванні великих доз.  При перевищенні дози препарату можливий розвиток гіпералкалозу, тетанічних судом. При розвитку гіпералкалозу припиняють введення препарату, при небезпеці тетанії вводять внутрішньовенно дорослим 1-3 г кальцію глюконату. Може формувати осад при поєднаному призначенні разом із карбонатом кальцію.

Дозування / шляхи введення: Дорослим вводять внутрішньовенно зі швидкістю приблизно 60 крапель за хвилину, до 200 мл на добу, по 100 мл двічі на день.

Кальцію хлорид (10%)  — 5.0 мл ампули.

Опис: Розчини електролітів. усуває дефіцит іонів кальцію, які беруть участь у передачі нервових імпульсів, скороченні гладкої і скелетної мускулатури, у функціональній діяльності міокарда, згортанні крові.

Показання: Гіперкаліємія. Гіпокальціємія як наслідок недостатність функції паращитоподібних залоз (спазмофілія, тетанія), посилене виділення кальцію з організму (зокрема, при тривалій нерухомості). Гіпермагніємія. Інтоксикація блокаторами кальцієвих каналів.

Протипоказання: Тромбози та схильність до них, тромбофлебіти, виражений атеросклероз, гіперкальціємія. Фібриляція шлуночків. Можлива інтоксикація похідними наперстянки.

Застереження: Впевніться, що інфузійна система введена у велику вену і промита перед і після введення кальцію. Кальцію хлорид  не можна вводити підшкірно або внутрішньом’язово через його сильну подразнювальну та некротизуючу дії. Для підтвердження гіперкалієміі необхідний ЕКГ моніторинг ознаками є — високий зубець Т (одна  з ранніх ознак), поява блокад різного рівня (СА,АВ блокади,блокада провідної системи шлуночків), брадикардія, прогресуюче розширення комплексу QRS.

Також протипоказані будь які калій вмісні інфузійні розчини (Рінгера лактата). Може посилювати симптоми токсичності у хворих, що одночасно приймають дігоксин.

Дозування / шляхи введення:. Кальцію хлорид призначають дорослим внутрішньовенно струминно (дуже повільно) та внутрішньовенно крапельно (повільно), в дозі 2-4 мг/кг в/в (10% розчин) / 10 хвилин. При потребі доза може бути збільшена до 1 граму, вводиться повільно струминно (протягом 5-10 хвилин).

Атропін  0.1% — 1.0 мл (1 мг в амп).

Опис: Спазмолітичні та антихолінергічні засоби. Блокує дію ацетилхоліну — гормону парасимпатичної вегетативної нервової системи. Зменшує секрецію слинних, потових, шлункових, бронхіальних залоз. Зменшує секрецію підшлункової залози. Спричиняє тахікардію, поліпшує AV-провідність. Збуджує кору головного мозку (у високих дозах), у токсичних дозах спричиняє збудження, галюцинації, коматозний стан. У більших дозах спричиняє параліч дихання.

Показання: Печінкова й ниркова кольки. Бронхіальна астма, гемодинамічно виражена брадикардія, брадіасистолічна зупинка серця, симптомокомплекс Морганьї-Адамса-Стокса. Отруєння органофосфатами, отруєння задушливими речовинами, морфіном, отруйними грибами, які містять мускарин (мухомори), холіноміметичними речовинами, антихолінестеразними препаратами (прозерин, галантамін).

Протипоказання: Відсутні в умовах невідкладної медицини. З обережністю хворим з гіпертермією, при станах, що супроводжуються тахікардією (тиреотоксикоз, серцева недостатність, хірургічні втручання на серці), при інфаркті міокарда (ризик підсилення ішемії міокарда).

Застереження: При незначному передозуванні – сухість у роті, розширення зіниць, порушення акомодації, тахікардія, утруднення сечовипускання, атонія кишечнику, запаморочення. При отруєнні – розширення зіниць, підвищення внутрішньоочного тиску, сухість слизових оболонок та шкіри, підвищення температури, затримка сечі, тахікардія, головний біль, запаморочення, галюцинації, повна втрата орієнтації, різке психомоторне збудження; можуть виникнути судоми із втратою свідомості, зниження артеріального тиску, кома.

Дозування / шляхи введення: Симптоматична брадикардія: 0.5-1 мг в/в. Повторити через 3-5 хвилин з розрахунку 0.04 мг/кг. Отруєння органофосфатами: 2-5 мг в/в або в/м або в/к протягом 10-15 хвилин.

Share This