Автор: Федір Сердюк, тренер Медсанбат

Велика частина роботи інструктора – не медичні знання, а форма подачі матеріалу, дисципліна, вміння фокусувати увагу групи і, найважливіше – уміння перетворювати знання в навички. Для перетворення знання в навичку існує багато інструментів, одним з яких є крик.

У багатьох моїх знайомих робота інструктора в армії міцно асоціюється з фільмом «Суцільнометалева оболонка» Стенлі Кубрика, а саме – з сержантом. Сержант кричить на  свій підрозділ, виражається вкрай грубо але, тим не менш, добивається від них результату. Секрет достовірності кадрів з його участю в тому, що Рональд Лі Ермі, актор, що зіграв сержанта у фільмі – реальний сержант-інструктор корпусу морської піхоти США.

Ось цей знаменитий уривок:

Чому ж на бійців так кричать? З часом і з досвідом (вже після трьох нулів в числі навчених військовослужбовців) я наблизився до відповіді на це питання. Більше того, у мене виробилось власне ставлення до крику і стилю його застосування. Вирішив поділитися ним з вами.

1). Крик на етапі передачі знань

Я не вважаю припустимим кричати на слухачів при передачі їм теоретичних знань і при демонстрації технік допомоги. Для підтримки дисципліни крик не часто ефективний. За моїми спостереженнями, часте і \ або недоречне його застосування при умовно «читанні лекції» (яке займає 30-50% робочого часу) знижує авторитет інструктора, налаштовує аудиторію проти нього і, як наслідок, зменшує ефективність. Є кілька інших методів залучення уваги, мотивації і підтримки дисципліни, про них напишу окремо. На цьому етапі крик краще не застосовувати.

2). Крик на етапі вироблення навички

Тут застосування крику достатньо ширше, але все ж не варто поспішати. На даному етапі, за моїми спостереженнями, слід добитися якісного виконання студентами вправи в спокійній обстановці і достатнього розуміння сенсу  ді, яка виконується (накладення джгута, проведення швидкого огляду), після цього можна починати. На цьому етапі краще не кричати на когось персонально. Крик на аудиторію прискорить дії, а це, своєю чергою,  розкриє помилки і недоробки. Він введе найбільш вразливих у стан стресу і злегка наблизить відчуття до тих, які студенти будуть відчувати в реальній ситуації, надаючи допомогу пораненим. Не слід кричати під час відпрацювання дій, які апріорі відбуваються в спокійній обстановці, це викличе неправильну асоціацію і порушить сприйняття зональності.

Наприклад, спинальна іммобілізація і серцево-легенева реанімація в принципі відсутні на полі бою. А якщо і проводяться, то компетентною людиною в спокійній і відносно безпечній обстановці.

Популярні помилки: кричати до засвоєння матеріалу, кричати не усуваючи помилки, «нападати» на студента персонально, кричати не своїм голосом (що викличе швидше сміх, ніж стрес)

3). Крик під час симуляцій

Як би я не старався, більша частина тренінгів мають обмежене фінансування. З ресурсів для проведення тільки витратні матеріали, праця інструкторів, паливо та харчування.

Іноді, зрозуміло, існують широкі можливості на кшталт  димів, симуляційної крові, піротехніки, бронезахисту, бронетехніки, авіації (запитайте Логгінова). Але, зазвичай, тільки мінімум. У таких умовах є два параметри: створити стрес-тест для слухачів, щоб підготувати їх до реального надання допомоги і відсутність ресурсів. Крик в даному випадку – відмінний метод введення у стрес. Я іноді спостерігаю, як слухач, на якого гарненько накричиш персонально (ЕЙ, У НЬОГО КРОВ НА штанині, ЩО БУДЕШ РОБИТИ !!!! ДЕ ТВІЙ ДЖГУТ? !!! ШВИДШЕ, Шевельов, ШВИДШЕ !!!) опускає джгут і його руки починають тремтіти .

Тут важливо: добре розібратися в ситуації: що робить слухач, правильні його дії, чи досить вони швидкі.

Тепер кричати можна персонально, іноді застосовуючи фізичний вплив – серед моїх улюблених методів тряска за плечі, тягання за ноги, штовхання, поливання водою. Чистої води (саме води) буллінг.

Важливо не перестаратися, не зосереджуватися на одному слухачі, щоб не показати себе вороже налаштованим, економити крик. І пам’ятати про здоров’я горла, звичайно.

При розширеному бюджеті крик можна замінити \ доповнити вибухами піротехніки.

На сьогодні, крик застосовується при підготовці бійців в багатьох арміях світу. Іноді, навіть не просто крик, а крик, пропущений через мегафон (або, як називають його в армії, матюгальник).

На відео за посиланням – приклад того, як кричать на бойових медиків при навчанні в Армії США. Відео цікаве не тільки через крик, а й власне системою підготовки, так званою Line:

Висновки: Міжнародний досвід підготовки військовослужбовців, у тому числі медичної підготовки, свідчить про можливості ефективного використання крику. Дотримання зазначених вище заходів покращує  ефект. При правильному підході, використовуючи крик, ви істотно підвищите готовність слухачів до надання допомоги у критичних ситуаціях. А іноді, крик – єдиний спосіб домогтися такого результату.

Отже: «Shout, shout! Let it all out!`і, звичайно: We train as we fight, we fight as we train».

 

Share This