Автор: Дмитро Андрощук, тренер Медсанбат
Колоті рани відрізняються невеликим ушкодженням поверхневих тканин (шкіри або слизових), малим діаметром вхідного отвору і глибоким раневого каналом. Вони бувають заподіяні колючою зброєю (кортик) або довгими і гострими побутовими предметами (викрутка, шило, цвях, шпилька) чи навіть природніми факторами (гілки дерев, їжака).
Через невелике зяяння країв колотої рани і незначної зовнішньої кровотечі може здатися, що цей вид травм не представляє великої небезпеки для пацієнта, але насправді це не так. Вузький раневий канал істотно ускладнює діагностику ушкоджень внутрішніх органів, великих судин, нервових стовбурів. Колоті поранення досить часто є проникаючими в порожнини тіла (грудну, черевну або суглобову). У тонкому раневому каналі можуть довго зберігатися чужорідні тіла, які складно виявити і витягти; вони створюють додаткові умови для інфікування. Через недостатній доступ кисню до пошкоджених тканин в рані може розвинутися анаеробна інфекція, або правець.
Особливості діагностики та лікування колотих ран
Контроль медика обов’язковий в наступних ситуаціях:
- У рані присутнє чужорідне тіло;
- Рана локалізується не на кінцівці;
- Рана нанесена нестерильної медичної голкою, або є ризик зараження;
- Пошкоджено кровоносну судину або нерв.
При пошкодженні нерва пацієнт відзначає оніміння, виражену біль або порушення рухових функцій кінцівки. Пошкодження стінки кровоносної судини викликає кровотечу, яка в разі колотої рани за звичай буває внутрішньою. У цьому випадку пацієнт скаржиться на слабкість, запаморочення, і медику необхідно звертати увагу на такі ознаки, як блідість шкірних покривів, різке падіння артеріального тиску, тахікардію, навколораневу гематому;
- Розвиток інфекції в рані. Про це можуть свідчити гнійні виділення з рани, відчуття пульсації в рані, набряк і гіперемія шкіри навколо вхідного отвору, а також збільшення регіонарних лімфатичних вузлів (наприклад, пахвових – при локалізації рани на верхній кінцівці, пахових – на нижній);
- Локалізація рани в області суглоба. У разі якщо пошкоджена синовіальна оболонка, протягом доби розвиваються ознаки гнійного артриту: почервоніння, припухлість, обмеження рухливості суглоба, біль при рухах.
У картці пораненого необхідно вказувати не тільки характер поранення, але і його локалізацію, відношення до порожнин тіла, наявність інфекції і чужорідних тіл. Іноді для виявлення сторонніх тіл використовують рентгенографію, в деяких випадках достатньо пальпації і ревізії ранового каналу.
Якщо пошкодження зачіпає тільки поверхнево розташовані м’які тканини, а нерви і кровоносні судини не пошкоджені, краї рани обробляють розчинами антисептиків, рану НЕ вшивають, іноді не потрібно навіть накладення асептичної пов’язки. Якщо в рані виявляється чужорідне тіло, вхідний отвір і рановий канал розширюють, чужорідне тіло витягають, на рану накладають стерильну пов’язку.
У разі забруднення рани землею обов’язково введення потерпілому правцевого анатоксину в дозуванні 10-20 МЕ.
Хірургічна обробка колотих ран великих розмірів, особливо при підозрі на пошкодження судини, нервового стовбура або внутрішнього органу здійснюється в операційній. Хірург розширює раневий канал і накладає шов на пошкоджений нерв; ушкоджену судину або перев’язують, або також накладають спеціальний шов. Якщо рана локалізується на кінцівці, після завершення операції її необхідно іммобілізувати.
При колотій рані суглобу розсікають його капсулу і синовіальну оболонку, здійснюють ревізію порожнині суглоба, витягають чужорідні тіла і згустки крові, а порожнину суглоба промивають розчинами антибіотиків. Синовіальну оболонку вшивають за допомогою кетгуту, а м’які тканини не вшивають, залишаючи в них дренаж.
Лікування колотих ран підошви і п’яти
Потребує уваги хірургічна обробка колотих ран підошви і п’яти. Такі рани бувають, коли боєць в неякісному взутті наступає на дошку з виступаючим вгору цвяхом, або коли купається у незнайомій водоймі. Цвях може проникнути досить глибоко, залишивши в рані бруд і іржу. Вузький раневий канал і товста, частково зроговіла шкіра підошви, особливо п’яти, не дає можливості відтоку раневого вмісту. У таких випадках нерідко виникає розвиток флегмони стопи, анаеробної інфекції або правця. Обробка колотих ран підошви стопи полягає, передусім, в ретельному туалеті підошви. Починають з миття стопи, потім підошва протирається спиртом. Потім скальпелем обережно пошарово видаляється травмована шкіра для видалення всього бруду, внесеного цвяхом у тканини. При значній глибині і забрудненні ранового каналу доводиться вдаватися до його розсічення. При неможливості одразу провести обробку рани виконують припікання рани йодом.