Автор: Дмитро Андрощук, тренер Медсанбат
Загальна характеристика
Рубані рани найчастіше виникають як результат недотримання правил техніки безпеки при праці (рубка дрів) або в механізованих частинах (падіння важкого гострого предмета, попадання кінцівки між деталями техніки), а також в наслідок травматизації гострими масивними уламками споруд і конструкцій. Частота виникнення рубаних ран не настільки висока як колотих ран і різаних ран. Однак, саме цей вид ран відрізняється важким ступенем ураження і високим відсотком інвалідизації хворих.
Рубані рани характеризуються деякими морфологічними і патофізіологічними особливостями, які слід враховувати при наданні медичної допомоги та подальшому лікуванні травми. Особливості рубаної рани наступні:
- знаряддя травми, як правило, має гострі краї і велику масу, тому рубана рана поєднує особливості різаної і забійної;
- нерівні краї співставляються з великою глибиною ушкодження;
- зяяння рани виражено досить помірно, так як відбувається пошкодження (забій і розтрощення) прилеглих до країв рани тканин;
- велика площа пошкодження не тільки безпосередньо в зоні порушення цілісності шкіри, але і на прилеглих ділянках, що пов’язано з ефектом рублення під впливом масивного знаряддя травми;
- кровотеча прямо пов’язане з глибиною ушкодження, нерідко досить масивна, крім того спостерігаються численні крововиливи, внаслідок травми капілярної сітки;
- значно виражений больовий синдром через розтрощення тканин;
- енергія впливу ушкоджуючого предмета в деяких випадках настільки висока, що можливе пошкодження внутрішніх органів, кісток і суглобів, аж до пошкоджень не сумісних з життям або обрубування кінцівок;
- велика зона некрозу призводить до заміщення природних тканин сполучною, розвитку тяжких незворотних контрактур кінцівок і порушень внутрішніх органів;
- висока ймовірність інфікування та забруднення рани і, відповідно, гнійно-септичних ускладнень;
- краї рани нерівні, що обумовлює тривале (вторинним натягом) загоєння і значний косметичний дефект.
Надання першої допомоги при рубаній рані
Оцінити стан поранення: Перевірка імпульсів в області рани; вони повинні бути сильними і регулярними. Навколишні тканини повинні бути теплими і рожевими. Там не повинно бути втрати чутливості і рухові функції повинні бути в повному порядку.
Обширність пошкоджень, висока ступінь забрудненості і ймовірність гнійних ускладнень обумовлюють тяжкість перебігу хвороби. Рекомендується якомога швидше накласти джгут на уражену кінцівку та доставити потерпілого в медичний заклад.
Зазвичай має місце досить масивна змішане кровотеча Найбільш ефективним методом зупинки кровотечі в даному випадку є тампонада рани гемостатиком під контролем джгута.
Для зменшення проявів больового синдрому варто провести адекватне знеболення з розрахунку на стан свідомості потерпілого.
Особливості лікування рубаної рани
Першим етапом надання кваліфікованої лікарської допомоги при рубаній рані є зупинка кровотечі. Природний механізм тромбоутворення зважаючи масивності пошкодження мало ефективний, тому необхідно хірургічне втручання. Використовується або судинний шов (поранення магістральних судин), або електрокоагуляція.
Другий етап надання медичної допомоги – це очищення рани від механічних забруднень та інфекційних агентів. Для цього використовуються різні розчини з антисептичними властивостями (хлоргексидин). Не слід застосовувати спирт і його похідні щоб уникнути опіку і додаткової травматизації тканини.
У разі рубаною рани, як правило, потрібно накладення швів для прискорення репаративних процесів. Слід звернути увагу на те, що рубана рана, як правило, заживає вторинним натягом, а не первинним. Це означає більшу тривалість відновлення цілісності шкіри і більш помітний косметичний дефект.
При важких ушкодженнях кісток (відрубування) та проникаючих пораненнях необхідно вирішити питання про можливість відновлення анатомічної цілісності органу. Обсяг і необхідність такої хірургічної операції залежить від технічних можливостей хірурга і тривалості часового проміжку від моменту травми. Така операція може бути здійснена тільки в умовах спеціалізованого медичного закладу хірургом, якщо від моменту травми пройшло не більше 6ти годин.
У рубаної рани відзначається епітелізація від країв, заростання сполучної тканини – з дна. У цей період необхідно застосовувати мазеві захисні пов’язки, які зменшують додаткову травматизацію раневої поверхні і прискорюють ріст епітелію.
На жаль, нерідко формується великий сполучнотканинний рубець або келоїдна тканина на місці рубаної рани. У такому разі доцільною є хірургічна корекція косметичного дефекту.
Небойові травми в більшості своїй не є смертельними, а одже і вся допомога спрямована на три основних етапи
- Зупинити кровотечу
- Мінімізувати інфекцію
- Сприяти загоєнню та відновленню функції
- Усунути потребу в евакуації
ОТОЖ при таких пораненнях:
Протокол CABCDE
Захистіть себе, при роботі з пораненими використовуйте нітрилові рукавиці.
Зупинити кровотечу. Це найкраще досягається шляхом застосування джгута та тиску на рану.
Закрийте раневі поверхні пов’язкою, або бандажем
Адекватне знеболення
Імобілізація
Профілактика інфекції