Автор: Рушковський Олександр – лікар-інструктор МЕДСАНБАТ.
Без якісного венозного доступу провести адекватні протишокові дії дуже складно, або неможливо. Таке ускладнення травми як шок через годину може бути незворотним, а відразу ж розпочаті протишокові заходи знижують смертність на 25 – 30 %.
Завдання цього керівництва – доповнити теоретичні і практичні навички техніки установки периферичних внутрішньовенних катетерів і канюль (ПВК). Тут описані основні правила вибору типу ПВК, місця його установки підготовки місця до маніпуляції, безпосередньо самої техніки установки, подальшого догляду, а також можливі ускладнення і правила видалення ПВК. Ці рекомендації носять загальний характер і деталі можуть відрізнятися від прийнятої в тій або іншій медичній практиці.
Дотримання правильної техніки установки, стандартів гігієни і застосування відповідного устаткування допоможуть звести до мінімуму вірогідність розвитку ускладнень та їх тяжкість.
Периферичні венозні канюлі призначені для установки тільки в периферичні вени.
Спроби використання їх для установки в центральну вену можуть привести до ускладнень.
Розділ 1: Показання для встановлення периферичних внутрішньовенних катетерів та вибір вени.
Показання до установки ПВК :
– Гіповолемічний шок (Геморагічний шок).
– Підтримка або корекція водного балансу у випадках травм, поранень, опіків, крововтрати та т.п., та коли пацієнт не в змозі приймати рідину пероральним шляхом.
– Часте внутрішньовенне введення лікарських засобів.
– Переливання крові і її компонентів.
– Парентеральне живлення.
– Оперативне втручання (наркоз).
Протипоказання (протипоказань при пораненнях та крововтраті не існує):
– Введення деяких розчинів або лікарських засобів, що чинять виражену подразливу дію на внутрішню оболонку вени (наприклад розчини з високою осмолярністю).
– Переливання великих об’ємів крові.
– Необхідність забезпечення високої швидкості інфузії (більше 200-250 мл/хв.)
Вибір вени для введення катетера:
- По можливості вводьте катетер у вену недомінантної руки.
– Використовуйте по можливості катетер якнайменшого розміру.
– Якщо можливо, зберігайте місце над ліктьовим суглобом на випадок крайньої потреби.
– Вибирайте ділянку, розташовану якомога дистальніше (ближче до пальців), щоб при необхідності, можна було використати проксимальнішу (дальшу від пальців) ділянку.
– Якщо можливо, використовуйте непоранену кінцівку.
– Оцініть стан пацієнта, його вен, їх розмір, розташування, вік пораненого, необхідність трансфузії великої швидкості майбутньої інфузії та можливості інфузії еритроцитарної маси, щоб забезпечити ідеальне і безпечне внутрішньовенне введення.
Найбільш відповідні для установки ПВК вени і зони (з урахуванням діаметру та стану вен) – внутрішня поверхня передпліччя (рекомендований розмір ПВК: 14G, 16G, 17G, 18G) та тильна сторона кисті (рекомендований розмір ПВК 20G та з меншим діаметром 22G, 24G, 26G) представлені на наступному малюнку.
Пріоритети по вибору вени для канюляції:
– Вени, що добре візуалізуються, з добре розвиненими колатералями.
– Вени з не домінуючого боку тіла ( у правош – права рука, у левшей – ліва рука ). (Бажано для тих поранених хто може і кому потрібно використовувати домінуючу руку).
– Вени з боку протилежної до поранення або оперативного втручання.
– Вени з найбільшим діаметром.
– Наявність прямої ділянки вени по довжині того, що відповідає довжині канюлі. Треба враховувати довжину конюлі до анатомічного місця вигинів кінцівок в зоні суглоба.
Анатомія людини. Підшкірні вени верхньої кінцівки.
- і 4.- V. cephalica, латеральна підшкірна вена руки, починається в променевому відділі тилу кисті, по променевій стороні передпліччя досягає ліктя.
- і 3.- V. basilica, медіальна підшкірна вена руки, починається на ліктьовій стороні тилу кисті, спрямовується в медіальному
відділі передній поверхні передпліччя до ліктьового згину, анастомозуючи (поєднуючись) тут з v. cephalica за посередництва v.intermedia cubiti;
- V. intermedia cubiti, проміжна вена ліктя, є криворозташований анастомоз (з’єднання), що сполучає в області ліктя між собою поверхневі вени предпліччя. V. intermedia cubiti має велике практичне значення, оскільки служить місцем для внутрішньовенних вливань лікарських речовин, переливання крові і узяття її для лабораторних досліджень.
Вважаються непридатними для канюляції або використовуються як виняток наступні вени:
– Місця вигинів кінцівок (навколосуглобові області);
– Вени, розташовані близько до артерій (можливість проведення пункції артерії);
– Поверхневі вени, що погано візуалізуються;
– Крихкі і склерозовані вени;
– Ділянки набряків шкіри;
– Інфіковані ділянки і ділянки ушкодження шкіри;
– Вени, що глибоко лежать та їх неможливо побачити;
Увага!
- Вени нижніх кінцівок використовуються, за неможливості використовувати інші вени, або інший доступ та тільки для введення фізіологічного розчину (низька швидкість кровотоку у венах нижніх кінцівок призводить до підвищеної небезпеки тромбоутворення а наявність клапанів вен до флебітів);
Ділянки на верхніх та нижніх кінцівках для внутрішньовенного введення зі складним доступом до вен.
Після того, як вибір ПВК і вени завершений одягаємо рукавички і приступаємо до канюляции вени (Розділ 2).